Сприймаючи народні пісні як невичерпні джерела нашої духовності, варто доторкнутися до витоків ще одного такого джерела, а саме, до історії створення відомої української народної пісні «Розпрягайте, хлопці, коні».
«Розпрягайте, хлопці, коні» – марш махновців?
Існують дослідження, автори яких стверджують, що пісня виникла в часи махновщини (1917-1921рр.). Краєзнавець Віктор Яланський у книзі, виданій у 1999 році, «Нестор і Галина, розповідають фотокартки», спираючись на розповідь дружини Н. Махна Галини Кузьменко, доводить, що автором цього твору є махновець з Полтавщини Іван Негребицький.
Ось більш розлога версія цієї оповіді.
Військо Нестора Махна в той складний і суворий час воювало практично з усіма владами і режимами, які тоді існували. Був у «батька» свій оркестр, який складався з двадцяти музикантів-євреїв. Саме вони розучили і вперше виконали нову пісню, що стала улюбленою не лише серед вояків, а й для всього населення України. Дехто називає «Розпрягайте, хлопці, коні» похідним маршем махновців.
Існує версія, що якось у Гуляйполі сиділи в штабі засмучені нещодавньою загибеллю в бою соратників Нестор Іванович, його дружина, вчителька Галина Кузьменко, командири загонів. До кімнати зайшов молодий русявий юнак і звернувся до Махна з проханням прийняти його до війська. Це був учитель з Полтавщини Іван Негребицький, котрий і запропонував послухати його нову пісню. Своєю красою і мелодійністю пісня вразила, зачарувала повстанців. Невдовзі вона поширилася по всій Україні і стала улюбленою серед українців.
Життєва доля її творця склалася досить трагічно. Через кілька років після розгрому армії Нестора Махна Іван Негребицький був заарештований і засланий в далекий Магадан на 25 років.
Історія пісні «Розпрягайте, хлопці, коней» в радянські часи
Пісня сприймалася в народі як народна, ім’я автора не згадували. Лише завдяки тодішньому першому секретареві ЦК Компартії України Володимиру Васильовичу Щербицькому, який був щирим поціновувачем української пісні, І. Негребецький був достроково звільнений з табору.
Невдовзі сталася їхня зустріч, під час якої В.Щербицький подякував авторові за чудову пісню.
Текст пісні «Розпрягайте, хлопці, коні»
Музика та слова Івана Негребицького
Розпрягайте, хлопці, коні
Та й лягайте спочивать.
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька
Рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив відеречко,
Вона йому не дала.
Дарив-дарив їй колечко,
Вона його не взяла.
Знаю, знаю, моя мила,
Чим я тобі не вгодив –
Що учора із вечора
Кращу тебе полюбив.
Вона ростом невеличка,
Ще й годами молода.
Руса коса до пояса,
В косі лєнта голуба.
Пісня досі живе в народі, звучить як у професійному виконанні, так і на аматорській сцені, у родинному чи дружньому колі. У багатьох, щоправда, виникають питання щодо тексту, змісту пісні. Зокрема, наступні рядки:
Знаю, знаю, моя мила,
Чим я тобі не вгодив –
Що учора із вечора
Кращу тебе полюбив.
Якщо козак любить дівчиноньку, то чому ж тоді «вчора-ізвечора… кращу полюбив»? Він вихваляє красу іншої, щоб образити дівчину? Не бувало такого серед справжніх козаків, щоб глумитися з коханих. Справді, щось не так. Можливо, як то буває в народних піснях, переставлено чи замінено кілька слів і від того потерпає зміст.
У виконанні хору ім. Г. Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського пісня звучить так:
Розпрягайте, хлопці, коні
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад вишневий,
В сад криниченьку копать.Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розразив,
Що я вчора ізвечора
Йти до Січі зголосивсь.
Вимальовується така картина: до села приїздять козаки-запорожці вербувати молодих хлопців до служби в Січі, скуштувати козацької долі, стати захисниками рідного краю. Герой пісні укладає гостей спати, а сам іде копати криницю, щоб залишити односельцям добру пам’ять про себе. Співає він і про свою кохану, яка, дізнавшись про його бажання йти до Запорізької Січі, не дає йому відерця і не приймає колечка, бо дочекатися коханого з далеких походів не так просто.
Існують інші варіанти слів пісні «Розпрягайте, хлопці, коні», які, на думку виконавців, краще розкривають характер героїв і народні традиції. Наприклад:
Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.
Відчутна різниця? Тільки говорив з іншою! А горда дівчина навіть такого не допускає.
Скільки б не існувало варіантів цієї дійсно народної (хоч і авторської) пісні, головне – протягом століття вона залишається однією з найулюбленіших українських пісень.
Цікаві факті про пісню «Розпрягайте, хлопці, коні»
- У Радянському Союзі стала широко відомою після виходу на екрани фільму «Трактористи».
- Із приспівом «Маруся раз, два, три калина» пісня звучала у виконанні Кубанського козачого хору.
- У 20-му столітті пісню записав і обробив відомий фольклорист, хоровий диригент Дмитро Балацький.
- На початку Першої світової війни В. О. Гіляровський на мелодію пісні «Розпрягайте, хлопці, коні» написав «Марш Сибирского полка» (1915).
- У часи громадянської війни мелодія була використана в пісні «По долинам и по взгорьям».
«Розпрягайте, хлопці, коні» FAQ
- Хто написав пісню «Розпрягайте, хлопці, коні»?
Віктор Яланський у книзі «Нестор і Галина, розповідають фотокартки» (1999) посилається на слова дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, яка стверджувала, що автор пісні махновець Іван Негребицький з Полтавщини.
- Пісня «Розпрягайте, хлопці, коні» була маршем махновців?
Точно відомо, що солдати війська Нестора Махна дійсно любили цю пісню і часто її співали.
- Коли була написана пісня «Розпрягайте, хлопці, коні»?
У записах фольклористів пісня відома починаючи з 19-го століття. Інші дослідники стверджують, що вона виникла в період с 1917 по 1921 роки.
