Про щиру любов і велику повагу до батьків існує безліч пісень. Однак, коли чуєш перші акорди, а тихий хриплуватий голос Анатолія Горчинського доносить до серця слова про черешню, що «дітям годить» ягодами, і про стареньку матір, яка дні і ночі молиться за своїх дітей, відчуваєш, що ця пісня особлива.
Пощастило й мені познайомитися з автором і виконавцем цієї пісні у Тернополі під час зустрічі педагогів з цим чудовим композитором, талановитим режисером і водночас простим, відкритим і щирим чоловіком. Досить солідного віку сивочолий бард бере до рук гітару – і вмить завмирає серце від почутого…
Історія створення пісні «Росте черешня…»
Автором слів пісні «Росте черешня в мами на городі» є один з найвідоміших і найпісенніших поетів сучасної України, автор тридцяти поетичних книжок, лауреат багатьох міжнародних та всеукраїнських літературно-мистецьких премій, заслужений діяч мистецтв України та Росії, багаторічний головний редактор журналу “Дніпро” Микола Луків.
Вірші покладені на музику композитором Анатолієм Горчинським, у творчому доробку якого понад 350 авторських пісень. У Тернопільському драматичному театрі імені Тараса Шевченка Анатолій Аркадійович поставив 43 вистави — усі з власною музикою. У 1994 році Анатолію Горчинському присвоїли звання народного артиста України.
Пісня «Росте черешня в мами на городі» ( в інших варіантах має назву «Мамина черешня» або « Росте черешня») суголосна з менталітетом українців, недарма ж тема матері, родини – одна з головних в українському фольклорі, та й для сучасних авторів і виконавців є досить популярною.
Сенс пісні «Росте черешня…»
У пісні – і відчуття нашої глибокої провини перед матерями за неминучу неповноту спілкування, за швидкоплинність зустрічей, і каяття за щось недосказане, не зроблене своєчасно, і схиляння перед духовною й моральною висотою старенької матері, і потрясіння в той страшний день материної смерті…
Унікальною авторською знахідкою можна вважати паралель між образом старої черешні, яка «щоліта дітям ягодами годить», і такою ж старою матір’ю, яка теж «дітям, і онукам годить». «Черешня всохне, мати – одцвіте»,- так автор, порівнюючи матір з деревом, яке одцвіте, не говорить прямо про її смерть, однак викликає в читача печальну асоціацію.
«Вони – прозріють, але пізно буде», – мораль твору цілком зрозуміла, однак автор прагне пояснити, чому в житті так відбувається, чому «про вдячність забувають люди», і робить невтішний філософський висновок: душа сліпа у щасті.
Історія створення цієї чудової пісні цікава ще й тим, що слова приспіву
Мамо, мамо, рідна і кохана,
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене –
написав композитор Анатолій Горчинський. Таким чином, прекрасний вірш Миколи Луківа став не менш прекрасною піснею. До речі, поет, почувши по радіо вже готову пісню у виконанні Анатолія Горчинського , позитивно сприйняв і саму пісню, і невелике поетичне доповнення композитора.
Цікаві факти
- Пісню «Росте черешня в мами на городі» авторитетні музикознавці включили до числа 100 найкращих пісень ХХ століття. Вона полонила мільйони сердець щирими словами і ліричною мелодією, звучить у різних куточках світу.
Текст пісні «Росте черешня в мами на городі…»
Росте черешня в мами на городі,
Стара-стара, а кожен рік цвіте,
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те.
Мамо, мамо, вічна і кохана,
Ви пробачте, що був неуважний,
Знаю, ви молилися за мене
Дні і ночі сива моя нене.
Живе старенька мати у господі,
Невтомні руки, серце золоте,
Щодня і дітям, і онукам годить,
Хоч рідко хто з них дякує за те.
Мамо, мамо, вічна і кохана,
Ви пробачте, що був неуважний,
Знаю, ви молилися за мене
Дні і ночі сива моя нене.
Ну що ж, про вдячність забувають люди,
Душа сліпа у щасті, а проте
Вони прозріють, але пізно буде:
Черешня всохне, мати отцвіте.
В якому році написана пісня? Наговорено багато,а конкретно – нічого.
В 1991 році. В 2016 році святкували її 25-річчя.