Гімн – один із видів ліричної поезії на честь певного героя чи визначної події. Як жанр музики гімн відомий з давніх часів. Пісня-гімн вшановує і славить державу, народ, організацію, згуртовує людей навколо високої ідеї. Існує кілька різновидів гімнів:
- державні
- революційні
- релігійні
- військові
- партійні тощо.
Першою музичною символікою нашого народу вчені вважають бойові заклики й пісні часів Київської Русі, які створювали патріотичний настрій перед битвами. У період козаччини найбільш відомими стали пісні-гімни, що прославляли козаків. Особливо популярними були пісні «Нумо, хлопці, до зброї», «Пісня про Байду», «Ой, на горі, там женці жнуть», «Засвіт встали козаченьки».
Втративши державність, Україна протягом кількох століть не мала свого національного гімну. Своєрідним гімном можна вважати і «Заповіт» Т.Г.Шевченка, і «Вічний революціонер» І.Я. Франка, «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни» Косинського.
У сучасному світі державні гімн, герб і прапор є найважливішими державними та національними символами.
Державний Гімн виконується на початку офіційних зустрічей на вищому рівні, під час прийняття військової присяги, під час проведення урочистих зборів, мітингів, спортивних змагань.
Велична і трагічна доля пісні «Ще не вмерла Україна»
На початку 60-х років ХІХ століття активно діяла патріотична київська «Стара громада», до якої входили видатні діячі культури того часу: Тадей Рильський, Олександр Русов, Володимир Антонович, Павло Чубинський та інші. Саме в цьому середовищі виникла думка створити високопатріотичний вірш, який надихав би народ на боротьбу за волю.
Реалізував цей задум Павло Чубинський – відомий український поет, етнограф, фольклорист, лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі 1875р. та Уваровської премії Петербурзької Академії наук 1879р.
Восени 1862 року на одній із вечірок у П.Чубинського сербські студенти, які навчалися в Київському університеті, заспівали патріотичну пісню, у приспіві якої були слова «срце бије и крв лије за своју слободу». Чубинський був вражений словами пісні, він подався в іншу кімнату і через деякий час його новостворений вірш «Ще не вмерла Україна» вже співали гуртом на сербський мотив. Дуже швидко вірш поширився серед учасників українофільських гуртків, які нещодавно об’єдналися в Громаду.
20 жовтня того ж року за розпорядженням шефа жандармів князя Долгорукова Павло Чубинський «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») був висланий на проживання в Архангельську губернію.
Уперше текст вірша П.Чубинського був опублікований у львівському журналі «Мета2 (№4, 1863р.).
Оригінальний текст вірша «Ще не вмерла Україна» П.Чубинського
Ще не вмерла, Україна,
І слава, і воля!
Ще нам, браття-молодці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги,
Як роса на сонці;
Запануєм, браття й ми
У своїй сторонці.
Приспів:
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
І покажем, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле, нумо
Братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізняк
І Тарас Трясило
Кличуть нас із-за могил
На святеє діло.
Ізгадаймо славну смерть
Лицарства-козацтва,
Щоб не втратить марне нам
Своєго юнацтва.
Приспів.
Ой, Богдане, Богдане,
Славний наш гетьмане!
Нащо віддав Україну
Москалям поганим?!
Щоб вернути її честь,
Ляжем головами,
Назовемся України
Вірними синами!
Приспів.
Наші браття-слав’яне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щоб ми
Позаду зістались.
Поєднаймось разом всі,
Братчики-слав’яне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
Приспів.
Не менш важливу роль у створенні майбутнього Гімну України зіграла й музика, написана Михайлом Вербицьким – композитором і диригентом, одним з організаторів культурного й духовного життя в Західній Україні. Музика має яскраво виражене похідно-маршове звучання, містить неперевершений патріотичний пафос, водночас увібравши в себе характерні риси українських пісень. Завдяки цьому пісня пустила глибоке коріння в свідомості українців.
З нотами «Ще не вмерла Україна» була опублікована в 1865 році.
Вперше пісня «Ще не вмерла Україна» була публічно виконана 10 березня 1865 року у місті Перемишль, що нині знаходиться на території Польщі. Відбулося це з нагоди урочистостей до річниці смерті Тараса Шевченка.
Пісня «Ще не вмерла Україна» пройшла великий шлях, перш ніж стала Державним Гімном незалежної України. На початку ХХ ст. була гімном низки державних утворень, що існували на території України: Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Карпатської України.
Сучасна історія Державного Гімну України
Після всенародного референдуму 1 грудня 1991 р. Президія Верховної Ради України 15 січня 1992 р. затвердила музичну редакцію національного гімну України. В статті 20-й Конституції України зафіксовано: «Державний гімн України – національний гімн на музику М.Вербицького».
6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний гімн України»
Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М.Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.
Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Сучасний текст пісні-гімну «Ще не вмерла Україна»
Ще не вмерла України і слава, і воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Приспів.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Приспів.
Вірш П. Чубинського відрізняється від тексту нинішнього Державного гімну України. Наприклад, його початок зі слів «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля. Ще нам, браття-молодці, усміхнеться доля».
Другий президент України Леонід Кучма перед ухваленням Радою закону про Державний Гімн запропонував змінити звучання перших слів пісні на «Ще не вмерла України».
Ще одна зміна, яка була запропонована Кучмою перед ухваленням закону — щоб офіційним державним Гімном були лише перший куплет і приспів пісні.
Причина змін у другому куплеті гімну, де є слова «Станемо, браття, у бій кривавий від Сяну до Дону» полягає в тому, що коли був написаний вірш, ці землі були етнічно українськими, та згодом західні землі відійшли Польщі, східні — Росії.
Таким чином за пропозицією Л.Кучми було ухвалено рішення не вважати цю частину пісні офіційним гімном, аби уникнути звинувачень про буцімто зазіхання на територіальну цілісність сусідніх держави.
З початку запровадження офіційних слів гімну (2003) час від часу виникають дискусії щодо виправлення, доповнення чи навіть заміни Державного Гімну України. Дехто невдоволений тим, що до Гімну не ввійшли рядки «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. В рідній хаті панувати не дамо нікому». Чимало й тих, хто вважає текст Гімну занадто песимістичним, є пропозиції замінити гімн піснею на слова Т.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» чи іншими творами.
Та незважаючи на все це, гімн «Ще не вмерла Україна» став однією з найбільших святинь українського народу як найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Слова і музика гімну змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах.
Гімн України іншими мовами
Звучить наш Державний Гімн і мовами інших народів світу.
Гімн України російською мовою
(художній переклад Олени Болтушкіної)
Не пропала Украины ни слава, ни воля,
Вновь нам, братья молодые, улыбнётся доля.
Сгинут наши вороженьки утренней росою.
Править сами будем, братья, мы своей страною.
За свободу — не жалея ни души, ни тела, —
Встанет гордо перед миром род казацкий смелый.
Гімн України англійською мовою
(художній переклад Джорджа Юрія Райта)
Ukraine’s glory, Ukraine’s freedom did not disappear,
Fate will smile on us Ukrainians, our skies will be clear.
Our enemies will vanish like a sun-dried foam,
We will be the only masters in our dear home.
We will give our souls and bodies for our freedom
And will show that we are, brothers, in the Cossack breed born!
Гімн України італійською мовою
(художній переклад Івана Завірохіна)
Non e morta la volonta e la gloria nel’Ucraina.
Fratelli, ancora sorridera la sorte a noi.
Nostri nemici spariranno, come una rugiada al Sole.
Ucraini, vivremo dei grandi signori.
(il ritornello)
Il corpo, l’animo metteremo alla liberta
e dar prova, che noi, fratelli, siamo di stirpe cosacca.
Insorgeremo alla battalia sanguinosa dal San al Don.
Non daremo a dominare nessuno nell nostro Paese.
Mare Nero, vecchio Dniepr si rallegreranno.
Ancora il destino ritornena nel’Ucraina nostra.
(il ritornello)
La fermezza, il lavoro generoso si dimostreranno.
Ancora la nostra canzone libera risuonera nel’Ucraina, volera attraverso i monti Carpazi e sulle steppe.
La fama del’Ucraina stara fra nemici.
(il ritornello)
