«Я піду в далекі гори» належить до найвідоміших пісень Володимира Івасюка, написаних ним за коротке життя. Музику він створив восени 1968 року, а слова – взимку наступного 1969 року.
Візиткою творчості Івасюка вважається «Червона рута». При цьому «Я піду в далекі гори» найчастіше аранжувалась і переспівувалась. Її першим виконавцем був сам автор й ансамбль «Смерічка». Потім він запропонував пісню Лідії Відаш – буковинській співачці з французькими та угорськими коріннями.
Історія створення пісні «Я піду в далекі гори»
Володимир Івасюк з друзями в гори їздили постійно. У нього було особливе ставлення до гір, любов до яких підтверджувала и Софія Ротару, яка свого часу говорила:
Майже всі нові пісні Володя випробував на мені. Щоп’ятниці, одягнувши рюкзаки, ми йшли в гори. Боже мій, як Володя любив Карпати!
Одного разу в вагоні потягу, яким їхав до Чернівців, вперше пролунала його пісня «Мила моя» (так вона називалась спочатку) в авторському виконанні. Її слова були записані на коробці з-під цигарок.
Мелодія ж з’явилась роком раніше. Володимир написав її в Одеській області, де в селі Біляївці на збиранні овочів та фруктів працювали школярі з Буковини. Оскільки у студентів медвишу в той час також були канікули, Володя приїхав туди з групою, очолюваною його мамою Софією Іванівною.
Кому присвячена пісня «Я піду в далекі гори»?
Про те, що пісня має свого конкретного адресата, говорить власноручний альбом Івасюка, подарований Ніні Щербаковій, яка працювала на телебаченні в Чернівцях. Їй і було присвячено пісню. Автор згадував:
Ця пісня написана під впливом якогось неясного образу, хоч я й відчував, що цей образ існує насправді. Під час запису я почав усвідомлювати, що той далекий туман, для якого я писав цю пісню, набуває конкретної форми й перетворюється на тебе, Ніно. Хоч це й дивно, але це так. Я зрозумів, що ця пісня написана під твоїм впливом і за правом вона має бути твоєю.
Між молодими людьми були взаємні симпатії і закоханість, яку всім було видно на телебаченні.
Сама Ніна нічого й ніколи на говорила про власні почуття та стосунки. Володимир Івасюк російською ніколи не розмовляв, але свої зізнання Ніні написав російською, оскільки дівчина була російськомовною.
Досягнення пісні «Я піду в далекі гори»
Феномен цієї пісні багатьма вбачається у її вічній молодості. І сьогодні на просторах Інтернету є велика кількість версій пісенного твору, в якому стільки багато позитивної енергетики, що вона буде жити ще довго і довго.
Коли в дев’яностих роках минулого століття «Я піду в далекі гори» була виконана гуртом «Плач Єремії», пісня отримала абсолютно нове дихання. Нова вдала інтерпретація дала їй і новий виток популярності.
Співак і композитор, лідер гурту «Плач Єремії» Тарас Чубай говорив:
Для мене пісні Івасюка були єдиним промінчиком у совєтській музиці, –Я виростав на музиці Віктора Морозова, на його піснях, а він також виконував пісні Володимира Івасюка. У 90-х роках з’являлося багато інтерпретацій пісень Івасюка. Багато з них були дуже не якісними, зроблені з несмаком. Я вирішив показати справжнє і достойне обличчя Володимира Івасюка». В 2002 році було записано новий альбом «Наш Івасюк».
Тарас Чубай розповідав, що на момент запису пісні «Я піду в далекі гори» вони навіть не чули її авторського виконання, яке прослухали вже пізніше. Так склалося, що натхненником аранжування став Боб Марлі:
Це було десь 1996 року. Перед тим, як мала з’явитися наша версія пісні «Я піду в далекі гори», ми дивилися концерт Боба Марлі. Він, відомий як виконавець реггі, надихнув нас саме так виконати «Я піду в далекі гори». Цю нашу версію можна назвати «сонячний реггі». Хоча стиль пісні – поп, але поп-музика у хорошому розумінні цього слова, звісно, з впливом реггі. Цю пісню на концертах ми завжди виконуємо з великим хором глядачів. І що найцікавіше, щоразу «Я піду в далекі гори» у нас звучить по-різному. Нам дуже приємно, що люди люблять нашу версію. Але я вважаю, що найкраще цю пісню виконала американська співачка українського походження Квітка Цісик. Звісно, не беручи до уваги авторське виконання Івасюком та ансамблем «Смерічка».
Виконавці пісні «Я піду в далекі гори»
У різні часи пісню виконувалась Назарієм Яремчуком, Василем Зінкевичем, Анатолієм Зіневичем, Володимиром Івасюком, Віктором Павликом, Плачем Єремії, Русичами, Марією Яремчук, Квіткою Цісик (альбом «Два кольори»), Оксаною Мухою та інші співаки.
До пісні звертається багато самодіяльних співаків, вона звучить з різних сцен і в різних конкурсах.
Текст пісні Мила моя (перша версія)
Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів,
Щоб не спав, не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що так люблять очі сині.
Приспів:
Мила моя, люба моя,
Квіте ясен цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу в устах цілунки,
Радісні пісні,
А в руках несу я ласку
Й квіти весняні.
Якщо ж вітер полетіти
В полонини не захоче,
Все одно знайду я квіти,
Що так люблять сині очі.
Перейду я бистрі ріки
І піднімусь аж за хмари,
І шляхи мені покажуть
Твоя врода, твої чари.
Приспів.
Текст пісні Я піду в далекі гори
Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила —
Карі очі, чорні брови.
Приспів:
Мила моя, люба моя,
Світе ясен цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І сади цвітуть для мене,
Як до тебе йду.
А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину —
Чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки,
І бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови.
Приспів.
Один із варіантів приспіву у виконанні Володимира Івасюка звучав так:
Приспів:
Мила моя, люба моя,
Квіте мій ясний,
Я несу в очах до тебе
Безліч світлих мрій.
Я несу в устах цілунки,
Радісні пісні,
А в руках несу я ласку
Квіти весняні.
Цитата про пісню та її автора
Ми познайомилися з Володею у коридорі студії Чернівецького телебачення. Він тоді попросив у мене мою пісню «Бажання» для виконання з ВІА «Карпати», бо дуже вона йому сподобалася. Ми обмінялися контактами. Восени 1968 року він показав мені пісню «Мила моя». Володя сказав, що написав її для «Смерічки» й у стилі «Смерічки». А наш ансамбль засновувався як біг-біт група. І вперше «Мила моя» заспівали солісти «Смерічки» Володимир Михайлюк та Віталій Середа. Але також цю пісню Володя Івасюк записав і в своєму авторському виконанні з ансамблем «Карпати». А потім у наш ансамбль прийшли Василь Зінкевич і Назарій Яремчук, і в музичному фільмі «Червону рута» цей твір виконували саме вони. «Я піду в далекі гори» звучала майже на всіх концертах «Смерічки». Десь у цей же час цю пісню виконала Лідія Відаш. Ми не думали, чи композиція стане хітом чи ні. Ми думали, чи вона підійде у нашу концертну програму. Бо хіт – це … Ну, наприклад, коли Володя награв мені мелодії «Водограю» і «Червоної рути», то ми на «Руту» особливих ставок не робили. Зійшлися на тому, що «Водограй» стане хітом. А вийшло навпаки.
Левко Дутківський
