Популярний український романс «Чорнії брови, карії очі» підкорює серця слухачів уже майже півтора сторіччя. Цю дивовижно мелодійну пісню вважають витвором нашого талановитого народу.
Однак фольклористи знайшли витоки цього пісенного шедевру серед літературної спадщини відомого перекладача, фольклориста, педагога Костянтина Даниловича Думитрашка (1814-1886).
Історія романсу «Чорнії брови, карії очі»
Поезія «До карих очей» опублікована в рукописному збірнику «Копитькови вірші і пісні» у 1848 році. Відомо, що під цим псевдонімом писав свої поетичні твори К.Д.Думитрашко, у літературній спадщині якого поеми, балади, ліричні та гумористичні вірші.
Поет мав неабиякий хист до музики та живопису. Тарас Шевченко цікавився творчістю Думитрашка і називав його «безперечно обдарованою людиною».
Чимало дослідників вважають, що сам автор поезії написав і оригінальну мелодію, таким чином авторство пісні належить одній талановитій людині – Костянтину Думитрашку. Допис у рукописі засвідчує дату й місце створення поезії – січень 1854 року, м.Золотоноша.
Існує, однак, версія, що вірш «До карих очей» поклав на музику відомий український композитор Д.Ф.Бонковський.
Має місце твердження, що музичну обробку авторської поезії здійснив колективний народний геній, створивши неперевершений романс.
Значення пісні «Чорнії брови, карії очі»
Як морська вода шліфує каміння, так наш народ вніс деякі незначні зміни і в авторський текст, відкинувши, наприклад останню, досить недосконалу, строфу. Збереглося ж у пісні найцінніше – велике почуття кохання пробуджує в людині найкращі емоції і щемливі відчуття. Мабуть, до написання цього твору 40-річного професора духовної семінарії К.Думитрашка надихнула якась симпатична кароока панночка, яка пробудила в серці поета сильне почуття.
Інтимний світ закоханої людини, нестримне прагнення щастя, любові – одвічна тема. І в ХХІ ст. вірш «До карих очей», що став романсом під назвою «Чорнії брови, карії очі», бентежить серця наших сучасників не лише в Україні, а й далеко за її межами. Пісня стала народною, улюбленою, уславивши автора на весь світ.
Пісня-романс «Чорнії брови, карії очі» – це лірична сповідь, у якій розкривається глибокий внутрішній світ людини, її інтимні почуття і настрої. Тож відкриваймо свої серця для цієї сповіді – і світ навколо стане значно кращим.
Видатні виконавці
Послухаємо, як співав романс «Чорнії брови, карії очі» Іван Козловський.
Так виконував романс «Чорнії брови, карії очі» Анатолій Солов’яненко.
Не менш чуттєво співає «Чорнії брови, карії очі» Олександр Пономарьов.
Надалі «Чорнії брови, карії очі» у виконанні Пласідо Домінго.
Текст пісні «Чорнії брови, карії очі»
Чорнiï брови, карiï очi,
Темнi, як нiчка, яснi, как день!
Ой, очi, очi, очi дiвочi,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас i немає, а ви мов тута,
Свiтите в душу, як двi зорi.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справдi ви знахарi?
Чорнiï брови — стрiчки шовковi,
Все б тiльки вами я любувавсь.
Карiï очi, очi дiвочi,
Все б тiльки я дивився на вас!
Чорнiï брови, карiï очi!
Страшно дивиться пiд час на вас:
Не будеш спати нi вдень, нi вночи,
Все будеш думать, очi, про вас.
